Маля-альтруїст

Маловірогідно, що комусь з батьків хочеться бачити свого дитяти дійсним альтруїстом, готовим пожертвувати всім ради інших, або, навпаки, егоїстом, нездібним прислухатися до чужої думки. Це питання - мабуть, один з найважчих у вихованні маляти. Дійсно, а Ваше дитя – добрий?
Дуже поважно не просто не упустити в розвитку крихітки перші прагнення до співпереживання і бажання допомогти іншому, але і підтримати його в цьому. Ось лише декілька причин, чому це так.
1. Найперший досвід стосунків з однолітками має ключове значення для формування особи дитяти надалі. Тому дорослим необхідно постаратися, аби їх маля було доброзичливо налагоджене по відношенню до тих, що оточують, мав бажання і можливість йти на контакт – адже це і буде практично першими "суспільними" діями в житті дитяти (не рахуючи його спілкування усередині сім'ї).
Отже, аби подібний перший досвід не став таким, що травмує (як, наприклад, відкидання маляти іншими), а, навпаки, послужив основою нормальних взаємин з однолітками, дитяті необхідні деякі якості, а вірніше, здібності альтруїста – скажімо, здатність співпереживати. Її ще інколи називають емпатієй – "вчувствованієм", ідентифікацією себе з іншими і можливістю переживати ті ж почуття, що і вони.
2. Спілкування маленьких дітей відрізняється дуже яскравою емоційною насиченістю, чого не можна сказати про їх контакти з дорослими. Частково це відбувається тому, що починаючи приблизно з чотирьох років для дитяти приємнішим і бажанішим партнером по спілкуванню виявляється його ровесник. Тому дорослим поважно переконатися, що їх маля здатне ініціювати і встановлювати спілкування з товаришами, а найголовніше, що він не виявляється в ролі ізгоя, "жаднюги", "поганого".
3. Основна форма спілкування дітей у віці 4-7 років – це, звичайно, гра. Вона в той же час є і засобом, за допомогою якого можна згладити якісь проблеми в контактах маляти з однолітками. Сама ігрова ситуація учить взаємодіяти і домовлятися: адже потрібно вибрати сюжет, відповідні іграшки, розподілити ролі і тому подібне Тому якщо батьки не знаходили час поговорити на тему "ти та інші" зі своїм малям, самий час зробити це зараз. Саме у цей період маля повинне не лише зрозуміти, що таке "співчуття", "взаємодопомога", "домовитися з іншими", але і навчитися це здійснювати.
4. Як ми вже зрозуміли, розвиток різних альтруїстичних навиків і здібностей необхідний для психіки маляти. Але не лише. На думку психологів, основне, що відрізняє популярних і непопулярних в своєму колективі дітей, – це емоційне відношення до однолітків, яке передбачає щирий інтерес до діяльності іншого, здатність схвалювати свого товариша, співпереживати йому. Загалом "нормальний" альтруїзм – вірна дорога до відмінних взаємин маляти в колективі і його благополуччя.
Що ж можуть зробити батьки для виховання в своєму маляті деяких якостей альтруїста? З одного боку, розвивати уявлення про борг – про те, як можна і не можна поступати, "що таке добре і що таке погано". Значну роль тут грають норми конкретної культури або навіть певного співтовариства. Тому і строчку з Маяковського я пригадала невипадково – неоціниму допомогу у вихованні "моральних" вистав грають дитячі вірші, пісеньки, розповіді, оскільки вони в доступній формі роз'яснюють маляті "прості істини".
З іншого боку, розвиток у дитяти емоційних здібностей до співчуття і співпереживання – теж турбота дорослих. Звертайте увагу маляти на страждання, наприклад, мультиплікаційних героїв, але не упускайте можливість продемонструвати йому і приклади з реального життя.
Автор: Ганна Бітько